Газована вода часто була предметом постійних дискусій щодо її здатності перешкоджати спалюванню жиру. Карбонізація, яка міститься в газованих напоях, - це вуглекислий газ або СО2, які синтетично додаються в процесі виробництва. Це додавання карбонізації може мати гарний смак, але воно часто виявляється лиходієм у нашій війні проти жиру.
Спалювання жиру та карбонація
Газована вода не перешкоджає здатності організму ефективно спалювати жир. Жир зберігається у вигляді тригліцеридів всередині жирової клітини. Ці тригліцериди розщеплюються і перетворюються на паливо для нашого організму, відоме як аденозинтрифосфат або АТФ, а потім використовують у клітині для отримання енергії. Вуглекислий газ, що міститься в газованій воді, не досягає клітинного рівня, щоб мати можливість перешкоджати процесу спалювання жиру.
Доля вуглекислого газу у газованій воді
Коли ми поглинаємо газовану воду, наш шлунок заповнює комбінацію води та крихітних бульбашок, які виділяються з води для викиду газу, що додається вуглекислого газу. Це означає, що в животі ми відчуваємо накопичення газу, який виштовхується з тіла вгору через стравохід або через нижній травний тракт. Газ вийде з організму і не поглинеться в кров.
Нездатність досягти жирових клітин
Усі поживні речовини, які ми вживаємо, засвоюються через наш кишковий тракт. У кишечнику є фізичні бар'єри, які називаються ворсинками та мікроквілі, які відбирають поживні речовини та елементи, які потраплять до нашої кровоносної системи та в кінцевому рахунку до наших клітин. Цей бар'єр фізично не в змозі дозволити діоксиду вуглецю через нездатність нашого організму визнати вуглекислий газ як важливу поживну речовину. Не існує механізму транспортування, який би дозволяв діоксиду вуглецю потрапляти до жиру, який спалюється.
Походження цієї теорії
Теорія гальмування спалювання жиру за рахунок споживання газованої води має коріння у фотосинтезі. Рослини мають можливість перетворювати вуглекислий газ і воду в глюкозу за допомогою сонячного світла. Високий рівень глюкози в крові приводить до вивільнення інсуліну, що збільшує запас жиру і гальмує спалювання жиру. У нас немає можливості фотосинтезувати та створювати глюкозу з вуглекислого газу, як це роблять рослини, що цілком спростовує цю теорію.
